27.10.2016 в 12:43

Зробити місто енергоефективним реально! Приклад Долини

в ст.3

А Ви знаєте, що в Україні є місто (єдине поки що, на жаль), яке отримало сертифікат системи енергоефективного менеджменту європейського зразка?

Невеликий райцентр Долина Івано-Франківської області усього за декілька років зміг провести масову термічну модернізацію житла й перейти на місцеве паливо. Місто утеплило й замінило вікна в половині будівель бюджетної сфери, перевело 60% генеруючих потужностей з використання газу на місцеві відходи деревини. Три з п’яти дитячих садків забезпечуються теплом від альтернативних джерел енергії, а гарячим водопостачанням — від сонця. Також реалізовано 95% запланованих містом заходів з термічної модернізації та заміщення газу в медичній сфері.
Місто, яке приблизно у 15 разів менше за Полтаву, має всього декілька центральних вулиць. Проте більшість будинків охайно пофарбовані, а на дахах подекуди виблискують панелі сонячних колекторів.
Свого часу Долина була змушена повністю відмовитися від централізованого опалення та перейти на автономне. Проте на цьому робота не зупинилася. Почалося створення системи енергетичного менеджменту, було утеплено та замінено вікна в бюджетних установах та третині житлових будинків.
Населення сплатило лише 20% вартості заходів з термічної модернізації житлових будинків. Це стало можливим завдяки вмінню місцевої влади працювати з громадою, міжнародними інвесторами та європейськими донорами. Не менш важливу роль зіграла здатність громади домовлятися.
Що ж конкретно потрібно було для того, щоб місто Долина стало енергоефективним?

  1. Команда

Очевидно, що для досягнення таких результатів необхідно створити команду, яка спочатку розробить план, втілить його, а за результатами — звітуватиме про його виконання не тільки місцевим органам влади, а й інвесторам та донорам, вимоги яких до звітності дуже високі.
«Реалістичність впровадження, максимальний ефект енергозбереження та головне — максимальна мобілізація громади. Це основні вимоги Єврокомісії до грантових проектів», — каже міський голова Долини Володимир Гаразд.
Вимоги справді високі, але, як показав досвід, не так важко розробити проект, як знайти фахівців, які втілять заплановане в життя. Саме тому до написання програми долучилася не лише міська влада, а й громадські організації.
Команда повинна складатися не лише з кваліфікованих, а й креативних людей, здатних знайти неординарні рішення. Тому до роботи активно залучають молодь. До речі, середній вік долинянського держслужбовця в апараті міськради — 34 роки. А заступник міського голови Володимир Смолій почав працювати на посаді енергетичного менеджера Долини наприкінці 2008 року у 22-річному віці. Саме тоді почалися активні зміни в місті.
Професійні кадри в містечку знайти було важко. Досвід здобувався в процесі роботи й на курсах підвищення кваліфікації, у тому числі, через програми обміну досвідом із закордонними містами.

  1. Фінансування

Комплексна енергетична модернізація вимагає значних капіталовкладень, тому без сторонньої фінансової допомоги Долина не обійшлася. Перший грант місто отримало у 2008 році в рамках спільного проекту програми розвитку ООН та ЄС. На нього місто утеплило одну багатоповерхівку, яка була обрана за конкурсом.
Долина і далі працює за цією схемою: грант — конкурс — будівельні роботи. Усі заходи проводяться на засадах спільного фінансування, але частка громадян незначна.
У 2011 році місто взяло кредит у Північної екологічної фінансової корпорації — NEFKO. Вона надає фінансову підтримку екологічно важливим проектам у країнах Центральної та Східної Європи, але має жорсткі вимоги до відбору проектів. У 2012 році Долина отримала грантову допомогу від ЄС. Ці кошти були вкладені в енергетичну модернізацію музею та школи. Найбільшу суму Долина залучила в рамках програми Європейської Комісії «Демонстраційні проекти — Угода мерів (СoM-DeP)».

Ще у 2008 році Долина стала членом Асоціації енергоефективних міст України. У 2009 році вона приєдналася до «Угоди мерів». Так називається ініціатива європейських міст, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищити власну енергоефективність і використовувати відновлювані джерела енергії. Учасники угоди повинні розробити довгострокові «Плани енергетичного розвитку» до 2020 року. Долиняни завершили роботу над своїм планом вже у 2011 році. Він, зокрема, передбачає зменшення викидів вуглекислого газу на 20%.
Чому ці угоди та програми так важливі? Вони засвідчили, що місто працює на перспективу. Це стало сигналом для інвесторів та міжнародних партнерів.

ст.3 Геліоколектори на одному з дитсадків у Долині

Геліоколектори на одному з дитсадків у Долині

Чимало українських міст (серед них і Полтава) недооцінюють можливості міжнародної співпраці та залучення фінансування, в тому числі донорського. А через відсутність у них будь-яких документів, які б визначали стратегію енергетичного розвитку міст, залучення фінансування стає для них справжньою проблемою.

  1. Мобілізація громади

Схилити на свій бік громадян — найважче завдання. Особливо коли йдеться про спільну власність, зокрема, про багатоквартирні будинки. Зокрема, для утеплення будинку, де не створене ОСББ, необхідна згода двох третин мешканців.
За даними соціологічних досліджень, проведених восени 2015 року на замовлення міськради Долини, 46% городян не знали, скільки коштів вони готові витратити на утеплення, а 26% виявилися неготовими вкласти більше 3 тис. грн. (Для порівняння: ринкова ціна утеплення однокімнатної кутової квартири становить 22 тис. грн.)
Як зазначає міський голова Долини, у такому випадку варто апелювати до здорового глузду. Врешті-решт, 89% респондентів сказали, що не раз задумувалися про зменшення своїх витрат на опалення та електроенергію.
Зростання тарифів, холод у квартирі, охайний вигляд будинку після проведення робіт, можливість зекономити в майбутньому та утеплитися за 20% вартості здатні переконати 86% мешканців у тому, що варто спробувати. Хоча ці опитування проводилися в Долині, результати по країні навряд чи будуть сильно відрізнятися.
Щоб переконати й заохотити людей, місцева влада підключила всі можливі ресурси: на вулицях роздавали листівки, під під’їздами багатоповерхівок вечорами організовували збори мешканців, тематичні матеріали з’являлися в місцевих газетах та на радіостанціях. Ще більшу роль у поширенні інформації зіграло спілкування мешканців. Після першої хвилі утеплення мешканці сусідніх будинків почали цікавитися програмою, ходити один до одного в гості та «приміряти до себе» нові можливості. Учасники програми почали відчувати колективну відповідальність. Переважна більшість їх залишалася задоволеною.
Отже, Долина провела модернізацію й на досягнутому не спинилася. Місто запровадило систему енергетичного менеджменту, бо ніщо не забезпечить економію енергетичних ресурсів у випадку їх нераціонального використання.
Система функціонує на базі вітчизняного онлайн-продукту й щодобово моніторить енергоспоживання в закладах бюджетної сфери. У кожній бюджетній установі щодня о восьмій ранку завгосп обходить лічильники й знімає показники. До дев’ятої години він зобов’язаний внести їх у спеціальну базу даних, після чого, до десятої, їх перевірить енергетичний менеджер міста. Програма не тільки створює базу даних, а й порівнює показники за аналогічні періоди минулих років. Так можна відстежувати, зросло чи впало споживання.
Долина також запровадила кілька ініціатив з управління ресурсами. Наприклад, оптимізувала маршрути громадського транспорту, велосипедні маршрути, встановила GPS-маячки на спеціальний транспорт, який вивозить сміття, щоб відстежувати його пересування й витрати пального.
Такі ініціативи працюють по всій Європі, але в Україні їх намагаються частково втілити лише близько півсотні міст, найперше — Долина. За це вона отримала сертифікат системи енергоефективного менеджменту європейського зразка.
За формою це лише папірець, проте він дає чіткий сигнал потенційним інвесторам, що місто є надійним партнером і вкладені кошти будуть використані за призначенням.
Долина доводить, що успіх проекту залежить не лише від політичної волі керівництва країни, а й від готовності громадян до змін.
Відкрита громадська платформа «Нова Полтава» постійно працює в напрямку як об’єднання громади, так і в напрямку підвищення енергоефективності. Зокрема, переможці Толоки отримують призи, які передбачають термомодернізацію будинку та внутрішніх комунікацій:  утеплення будинку, енергозберігаючі вікна, енергозаощадні системи опалення, освітлення тощо.

Але перший крок до енергоефективності (а також до заощадження на комунальних платежах) – це енергоаудит. Проведення такого обстеження будівлі дає можливість визначити конкретні шляхи економії енергоресурсів. І цю послугу ВГП «Нова Полтава» надає полтавцям безкоштовно (деталі в попередньому номері нашої газети та за телефоном (050) 80-90-100).
Загалом, Полтаві ще дуже далеко до статусу «енергоефективного міста». Але чому б не розпочати саме зі свого будинку і не зробити його прикладом для інших?

Вікторія Родічева

За матеріалами:
Аббасова С. Разом тепліше. Історія громади, яка об’єдналася і змінила місто.
[Електронний ресурс] // Економічна правда. – 2016. – 12 жовтня. www.epravda.com.ua/publications/2016/10/12/607496.

Подiлитися: