30.08.2017 в 15:37

СТОЛІТНЯ ГІМНАЗІЯ НА ПАВЛЕНКАХ: НЕЗАЛЕЖНІСТЮ ПОБУДОВАНА — НЕЗАЛЕЖНІСТЮ Й ЗНИЩЕНА

Школа Павленки

У Полтаві нищиться будівля колишньої вечірньої школи на Павленках, яка була символом народження української державності

З початку літа ледь не кожного дня у зведеннях ДСНС про пожежі за добу випливає одна й та ж адреса: Павленківська площа, 6. Кожного разу історія однакова — без жертв, а причини пожежі невідомі. Поки люди дискутують про причини таких займань, Полтава втрачає черговий будинок історичного значення. Будинок, який є символом народження Української державності.

Створення гімназії
У 1917 році з ініціативи секретаря освіти Української народної республіки, уродженця Полтави, Івана Стешенка у Полтаві почали відкривати українські гімназії. Першу — імені Котляревського — розташували у будівлі на нинішній вулиці Небесної сотні, 45.

Другу відкрили на Павленках у грудні 1917 року. Очолив її викладач Кадетського корпусу Павло Голобородько. Полтавський історик Борис Тристанов віднайшов листа тещі Голобородька — Олімпіади Петренко. З нього відомо, що будівля гімназії була взята в оренду у представника Полтавського дворянства Михайла Герценвіца.

Гроші на утримання гімназії збирала організація «Просвіта». Зокрема 1582 карбованці надали залізничники зі станції Полтава-Київська.

З 1918 року гімназія носила ім’я Івана Стешенка, якого було вбито в серпні того року. За іронією долі, секретаря УНР вбили саме поблизу гімназії. У 1919 році до влади остаточно прийшли «більшовики» й вже через рік гімназія припинила своє існування.

Радянський період й занепад у часи незалежності
Де саме розташувалась вищеописана гімназія, достеменно невідомо. Як й невідомо місце, де точно вбили Стешенка, адже не всі архівні документи збереглись до нашого часу. Проте відомо, що з приходом радянської влади на місці гімназії було створено 6-ту трудову школу. Вона функціонувала саме у приміщені на Павленківський площі, 6.

Після другої світової війни у будівлі розташовувалась жіноча школа № 9. З матеріалів Анатолія Чернова відомо, що у 1955 році, у зв’язку з побудовою 25-ої школи, дівчаток переселили туди. Сама школа стала загальноосвітньою й у 1961 році переїхала у своє нинішнє приміщення у Павленківському парку.

У старому приміщенні утворили 3-вечірню школу, яка й перебувала там до 2009 року. Тоді місцева влада вирішила «виселити» школу з історичної будівлі у центрі міста й перевезти на околицю міста, об’єднавши її з «вечіркою» на вулиці Сакко, 14.

У подальші роки Управління освіти Полтавського міськвиконкому, на чийому балансі перебуває будівля, не змогло чи не схотіло знайти приміщенню пристосування й воно починає занепадати. Це при тому що, наприклад, у 2015 році до Полтави переїхала частина Луганського національного університету ім. Шевченка. У такій будівлі могла б запросто поміститися одна з його кафедр.

Знищення будівлі
Завдяки бездіяльності влади будівля фактично стала «нічийною». З початку 2017 року у будівлі одна за одною виникають пожежі. Загалом їх трапилось 15, з яких 11 — влітку. Горить не лише будівля гімназії, але й сусіднє занедбане приміщення колишнього пункту міліції.

В ДСНС нам повідомили, що жодного разу на місці пожежі не було виявлено слідів запальної суміші. Основна версія — необережне поводження з вогнем невідомої особи. Тобто, хтось випадково чи з наміру постійно підпалює сміття у будівлі, яке так ретельно туди зносять місцеві мешканці. Проте пожежники пояснюють, що не можуть чатувати там, адже охорона об’єктів не у їхній компетенції.

Журналісти поцікавилась думкою, вже 2 тидні як екс-керівника управління освіти Наталії Дорохової щодо будівлі. Чиновниця повідомила, що вони звертались до поліції у зв’язку з цими пожежами, а також заявила, що це приміщення освітянам не потрібно. Тому в подальшому вони планують звернутись до управління комунальним майном, щоб те вирішило його подальшу долю.

Проте у відділі комунікації ГУНП нам повідомили, що ніхто з органів місцевої влади до поліції не звертався. Лише представники ДСНС з актами, вже за фактом пожежі.
Нещодавно відбулося засідання робочої групи щодо збереження приміщення колишньої вечірньої школи на Павленківській площі, як її назвали самі депутати міської ради. Адже, депутат Володимир Печериця висловив припущення, що будівлю вже не врятувати й простіше знести. Володимир Рак, у свою чергу, зауважив, що головне — зберегти фасад будівлі. Тобто побудувати щось нове, але зі збереженням вигляду будівлі. З цією ідею погодились усі присутні. Тут треба на цій робочій групі зі «збереження» колишньої вечірньої школи ставити крапку.

Висновок
Старовинна будівля, у якій 100 років тому заснували гімназію, де вперше почали викладати українську мову й традиції, вже фактично знищена. За трагічним збігом обставин, будівля пережила «більшовиків» й німецьку окупацію, але не змогла пережити нову українську державу. Велику роль в її руйнації зіграли місцеві можновладці, які не змогли зберегти ні гімназію, ні будівлю. Таким чином, приміщення, яке могло бути пам’ятником створення Української державності, перетворилось у меморіал безвідповідальності місцевої влади.

Альтернатива
Насправді, будівля станом на зараз знаходиться в плачевному стані й її відновлення коштуватиме не одного мільйона гривень, але якщо навмисно, своєю бездіяльністю, доводити всі історичні будівлі до такого стану, то згодом про власну історію можна буде забути!
Чому б не знайти варіанти другого життя для осередку становлення української мови та культури:
1) Приміщення школи можна передати на баланс Обласного управління культури, спільнокоштом, наприклад, як проект бюджету участі, повернути до життя зі збереженням культурної та освітньої функції будівлі, наприклад як приміщення для альтернативних театрів, соціального коворкінгу та ін.
2) Спробувати отримати грант, наприклад Посольського фонду США збереження культурної спадщини. В рамках якого, можна отримати до 200 тис. доларів, тобто більше 5 млн. грн. Яких достатньо для збереження та відновлення будівлі.
3) Якщо ні міський, ні обласний бюджет не можуть виділити таких коштів (хоча ми вже знаємо якими коштами оперує місто щорічно), то треба організовувати громадські толоки. Як це робили в м. Тростянець (22 тис. населення, Сумська область) під час відновлення Круглого двору та Палацу Голіцина. Коли міська влада забезпечувала вивіз сміття й матеріали, а всю роботу що вихідних виконували небайдужі мешканці міста. Тепер там проходять багато всеукраїнських фестивалей, які збирають десятки тисяч туристів.

Круглий двір до рестарації
Круглий двір до реставрації
Круглий Двір після громадських Толок
Круглий двір після громадських Толок

за матеріалами статті
Максима Самойдюка

Подiлитися: