tild3138-6463-4739-b134-373234366632__img_13116
Досвід: Як перетворити проблемний будинок на найкомфортніший у районі

Далекого 1996 року міські служби Харкова відмовилися вводити в експлуатацію щойно збудований 9-поверховий будинок на вулиці Дмитрівській, 5. Коли звернення до владних інстанцій нічого не дали, жителі неопалюваного будинку створили ОСББ. За 20 років ситуація кардинально змінилася: мешканці багатоповерхівки взимку тримають у під’їздах квіти (при тому, що батареї там демонтовані), за тепло платять удвічі менше, ніж сусіди, а протягом року приймають делегації з різних українських міст, що також прагнуть розумного господарювання. 

13692592_266221160424403_1493311777074609452_n

Юлія Самойлова, голова правління ОСББ «Альма-Центр», розповіла про шлях співвласників до будинку, в якому комфортно жити.

 

— Пані Юлія, на вашу думку, навіщо жителям багатоповерхівки створювати ОСББ?
 
— Я завжди казала, що брати створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) за самоціль — неправильно. ОСББ — це інструмент ухвалення рішень і вирішення проблем будинку. До 2015 року, тобто до прийняття закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», більшість ОСББ створювались повільно, але на реальних проблемах, котрі були в будинку. 

Коли у багатоповерхівці виникала проблема, власники квартир йшли із заявами у міськради, прокуратури. Якщо це не давало результату, єдине, що залишалось, — створити ОСББ і добиватися свого вже як юридично оформлена організація. 

Те саме сталося й у нашому будинку. Якби 1996 року будинок по вулиці Дмитрівській, 5, узяли в експлуатацію міські служби, то, можливо, ви б і не побачили тут ОСББ. 20 років тому я вперше дізналася, що можливо стати незалежними, управляти своїм будинком самостійно, приймати рішення й диктувати правила як споживач.

 

— Яку проблему ви вирішували?
 
— Наш будинок розташований у старій частині міста. Уже на момент введення в експлуатацію ми побачили: тепла, яке сюди доходить, нам не вистачає. Та й сам будинок був побудований досить недбало. Навіть те тепло, що ми мали, не затримувалося. Температура у квартирах була мінімальною — 11 градусів, і це стимулювало почати займатись енергозбереженням. 
 
tild6563-6265-4562-b766-343563643465__img_135720
 
 І з чого ви почали?
 
— У 1997 році ми першими в Харкові поставили тепловий лічильник. У тепломережі не розуміли, як на нас реагувати, мовляв, що це таке, населення хоче ставити лічильники. Тим не менш ми зібрали всі дозволи й почали отримувати послугу «опалення» не по нормативах (квадратних метрах), а за кількістю реально наданого тепла. Це стало гарною мотивацією для того, щоб рухатися далі. 

Поставивши прилади обліку тепла, ми продовжили збирати з мешканців кошти по нормах міста, а все, що економили, відкладали у резервний фонд. Його коштом ми зробили стяжку в підвалі. У нас під будинком проходить одна з річок Харкова, тож спочатку там було болото. Труби, що були у жахливому стані через постійну вологість, ми замінили на металопластикові. 

Також ми стимулювали мешканців встановлювати металопластикові вікна, пояснюючи всі їх переваги. Переконували купувати нормальні батареї і при цьому не порушувати систему опалення будинку. Тобто все, що можливо було зробити індивідуально, ми пропонували робити. 

У 2010 році ми провели тепловізійну зйомку, яка показала ті втрати тепла, що мав наш будинок. Це було приголомшливо: будівля світиться червоним. На засіданні правління вирішили, що необхідно утеплювати стіни. 

 

— Де ви шукали на це гроші, адже утеплення фасаду коштує недешево?
 
— У 2011 році ми звернулися до тодішнього Мінрегіону. Вони були готові дати нам 2 мільйони гривень, але там була така корупційна складова, що ми вирішили відмовитися. І наступного року почали поступово утеплювати будівлю своїми силами — для цього сформували резервний фонд. 

Протягом двох років ми утеплювали будинок частково, схема утеплення затверджувалась загальними зборами, щоб нікого не образити. Також залучали кошти співвласників, тих, хто міг додатково вкласти свої особисті ресурси. Цього року всім, хто давав додаткові кошти, ми їх повністю відшкодували. Це справедливо, щоб люди не платили одне за одного. За два роки ми утеплили 2 200 квадратних метрів фасаду будинку. 

У 2015-му, коли з’явилася нормальна урядова програма «теплого» кредитування (йдеться про пільгові кредити, які уряд через державні банки дає ОСББ на впровадження енергоефективних заходів. — Прим. авт.), ми скористалися нею. Взяли ще 670 000 гривень кредиту і закрили питання з утепленням. 

 

— Яким був результат усіх цих робіт?
 
— Основний показник — звісно, фінансовий. Коли торік у місті тариф за тепло складав 16,42 гривні за квадратний метр, ми платили 6,78. Також нині ми витрачаємо 2 гривні за квадратний метр на сплату кредитних зобов’язань, усе разом складає 8,78 гривні. Навіть із кредитом ми платимо менше. Коли цього року тариф за тепло складатиме 32 гривні, ми не плануємо виходити за 10—12. 

Другий показник, важливий для мене особисто, — це зміна ставлення співвласників. Ви знаєте, в будинку є як прихильники, так і противники ОСББ. Ми проводили утеплення, не відрізняючи противників від прихильників. І коли противник ОСББ приходить і каже: «Нарешті у квартирі стало тепло», — я розумію, що ми чогось таки досягли.

 

— Що ви плануєте робити далі?
 
— Зараз ми працюємо над тим, щоб кожен власник, якщо є змога, встановив у квартирі нормальний опалювальний пристрій. Якщо в помешканні жарко, треба мати можливість прикрутити обігрів, бо торік ми бачили, що люди взимку відкривають вікна. Це, погодьтеся, безглузді витрати тепла. 

Скажу вам на власному прикладі: після того, як ми зробили утеплення фасаду та запустили індивідуальний тепловий пункт, я відключила усі батареї у своїй квартирі. Мені було достатньо металевого стояка, від якого ми отримували тепло. 

Ми з чоловіком — фанати енергозбереження, у нас в квартирі всі прилади — класу А, ми звикли вимикати всі лампочки, хоча вони у нас діодні. Не користуємося такими приладами, як обігрівачі, намагаємося мінімізувати енерговитрати й відчути, як живуть у Європі. 

За матеріалами dreamkyiv.com

11.07.2018
            Закон України «Про житлово-комунальні послуги» уже є чинним трошки більше півроку, однак до сих пір зостається terra incognita для більшості споживачів комунальних послуг.             У цій статті ми спробуємо розібратись разом із Вами із основними…
Що таке еско-механізм, та з чим його їдять…? Представники Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України пропонували розібратися представникам ОТГ Полтавської області та головам ОСББ та ЖБК міста. Минулого тижня в приміщенні Полтавської ОДА відбувся продуктивний семінар, де…
Місто Кам’янець-Подільський – одне із стародавніх українських міст із багатою культурною спадщиною та історичними пам’ятками. При цьому місто швидко переходить з газу на альтернативне паливо при виробництві електроенергії та тепла і прямує до енергонезалежності.
25.06.2018
Для поширення позитивного досвіду реалізації додаткового інструменту (ЕСКО) для підвищення енергоефективності своїх ОСББ/ЖБК запрошуємо голів прийняти участь у регіональному семінарі який організовують Держенергоефективності спільно з фондом Еберта в Україні.   У рамках семінару виступатимуть: Олег Пругло — заступник голови Полтавської…
Відкритість влади є однією з найбільш позитивних та необхідних рис, особливо для нашого міста. Мешканці Полтави мають право вільно та безперешкодно за необхідності чи з цікавості мати доступ до статтей витрат бюджетних коштів. Вважаємо, що всі структури, а особливо органи…
12.06.2018
Розпочинаємо цикл розповідей з переможців гран-прі Весняної Толоки 2018. Мешканці будинку по вулиці Полюсна, 10 беруть участь не вперше та встигли отримати перемогу в четвертій та шостій Толоці. За час проведення Толок привели до ладу підвали та поставили металеві…
запис на прийом
Підписатись на новини