29.03.2018 в 13:22

ЧИ ПОТРІБНІ МІСТУ НОВІ ГРОМАДСЬКІ ПРОСТОРИ?

qMioEGnAfUEQFNLX

Ви, напевне, вже зустрічали в інтернеті петицію про створення нового громадського простору на площі біля Обласної бібліотеки. Сьогодні розкажу Вам, звідки виникла у нас із друзями та колегами така ідея і який в цьому сенс.

Зі створенням нових громадських просторів у нашому місті великі проблеми. Середньостатистичний мешканець міста в очах чиновника – це такий тупий п’яний «гопнік», який бродить по місту в пошуках, що б йому зламати, вкрасти і де би п’яним заснути. Розвиваючи цю думку, чиновник прибирає лавки – на них же будуть спати п’яні й бомжі! Не робить нормальні місця для відпочинку – все зламають і вкрадуть! Чи не робить милих затишних місць – там будуть наркомани тусуватися. Ставить всюди паркани – а то не дай Бог траву витопчуть, невдячні мешканці! Нормальні туалети – а навіщо?
У підсумку всі громадські простору в місті перетворюються на парковки з хаотичною торгівлею та рекламою. У кращому випадку залишаються якісь парки, що дісталися місту від попередніх радянських архітекторів. Звичайно, якщо в місті всього одна лавка, то з великою ймовірністю її займе бомж і група підлітків з пивом. Але якщо зробити 100 лавок, то Ви цього бомжа навіть не помітите. Адже якщо лавки прибрати, бомжі не зникнуть. Зате якщо створити хороші умови для нормальних людей, то вони вийдуть і залишаться проводити час на вулицях.

ЩО Ж ТАКЕ ГРОМАДСЬКІ ПРОСТОРИ І ЯКА ЇХНЯ РОЛЬ У ЖИТТІ МІСТА?

Громадські простори – це площі, вулиці, парки, пішохідні алеї, сквери, набережні, майданчики та усі інші відкриті міські простори, які мешканці міста використовують для прогулянок, відпочинку, зустрічей та спілкування. Це ті місця, де люди відчувають зв’язок з містом та іншими людьми. Проводити час на вулиці має бути так само комфортно, як і вдома.
Такі місця є осередками соціальних контактів і громадського діалогу, місцями, особливості яких є визначальними для ідентичності мешканців цих міст.
Щоб виконувати повноцінно свої функції, громадські простори повинні бути доступними, безпечними й різноманітними; вони мають уможливлювати безперешкодний рух усіх цільових груп, що беруть участь у міському житті; пропонувати людям місця для зустрічей, відпочинку, дозвілля; не виключати спонтанних або тимчасових способів використання – спільного користування без необхідності оплати.

Під доступністю мається на увазі те, що громадський простір зручно розташований і туди легко потрапити (це означає безбар’єрне середовище і близькість зупинок громадського транспорту). Під захищеністю розуміється захист від автомобілів, сонця, вітру та злочинності (наприклад, завдяки хорошому освітленню та завдяки присутності людей у громадських місцях). Комфорт створюється завдяки благоустрою пішохідних доріжок, місць для сидіння, підтриманню чистоти.

Громадський простір має сприяти соціалізації городян, реалізації принципів самоорганізації та суспільної відповідальності.

Різниця між прогресивним і відсталим містом полягає не в якості автодоріг. Вона полягає в якості пішохідної зони. Я бачила величезні шосе в африканських містах, де в багатьох людей немає води.

Ось, наприклад, знаменитий Хай-Лайн Парк на Манхеттені. Його розбили на висоті близько 10 метрів на місці колишньої гілки надземної залізниці. Тепер це одне з найкрутіших місць для прогулянок в Нью-Йорку.
1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У Відні в 2014 році була захоплена одним із громадських місць, адже там можна було відпочити, поспілкуватися з австрійцями, знайти веселу компанію таких же туристів, як ми, а не просто сидіти в готельному номері. Тому при наявності вільного часу йшли саме туди.
2_24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади можуть бути різними, і, здавалося, на перший погляд – це якась дрібниця, яка в масштабах міста не має ніякого значення, але в масштабах окремої людини – це її щоденний комфорт або навпаки дискомфорт.

Зверніть увагу, що це – місце, яке зазвичай у будь-якому місті займає одна припаркована машина.
3_1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Або фонтанчики для пиття. Вважається, що в нас не надто спекотний клімат, тому в них немає потреби. Але зробити такий фонтанчик не складе труднощів, а людям – радість і зручно. А особливо в Полтаві, маючи таку чисту смачну воду, чому не поділитися нею зі спраглим туристом?
4_1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А як Вам сходи для батьків і гірка для дітей (важливо, щоб була безпечною). Складно? – Ні. Зате уявіть, як це пожвавить вулицю.

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дуже важливим елементом нормального громадського простору є вуличні кафе. З ними не треба боротися. Звичайно, якщо кафе або ресторан використовують вулицю для своїх столиків, вони повинні бути відкритими для цієї вулиці. А не так, як у нас люблять будувати якісь паркани, помости і прибудови.
7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А ще вуличні музиканти дуже пожвавлюють вулиці. Взагалі будь-яка активність на вулиці – це добре. До речі, в Полтаві теж невдовзі пройде Фестиваль вуличної музики.
8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Взагалі місце уздовж річок – найцінніше, що є в місті. Тому будемо сподіватися, що згодом і в Полтаві з’явиться сучасна набережна.
9_8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повертаючись до питання «Чи потрібні Полтаві нові громадські простори?», хочу надати ще кілька аргументів для скептиків, перед тим як запропонувати Вам підтримати нашу петицію:

1) е-петиції не працюють!
Я вважаю, що е-петиції, опитування, громадські обговорення дають оцінку ситуації, висвітлюють запити суспільства, гуртують зацікавлених людей навколо проблемних питань чи навпаки прогресивних проектів, привертають увагу ЗМІ та влади. А це дозволяє зрушити ситуацію з місця. Адже допоки ми не говоримо про цю потребу, влада сама може не здогадатися, що громада потребує, або оцінити, що це не на часі, бо треба ще всі дороги відремонтувати, а потім ще раз відремонтувати.

2) чого його тут писать, візьми й зроби!
Будь-хто з громадських активістів, небайдужих полтавців чи будь-яка ГО не мають заміняти владу і виконувати за неї її функції. Тому що сили та бюджети не рівні. Влада розпоряджається коштами громади, а отже має враховувати побажання мешканців й забезпечувати розвиток інфраструктури в місті. Будь-яка дія на комунальній землі має погоджуватися з місцевою владою, а інколи такого дозволу можна й не дочекатися, аргументи відмови писала на самому початку.

Тож, якщо Ви як і я любите гуляти містом, хочете, щоб «нежива» кам’яна площа перед Обласною бібліотекою наповнилася життям та новими функціями, підтримайте петицію.

Юлія Городчаніна, 
координаторка ГО «Нова Полтава»

Подiлитися: